В сучасних умовах оновлення освіти неможливо планувати освітній процес без діагностики. Для успішного здійснення освітнього процесу в усьому його різноманітті все актуальнішим стає аналітичний контроль його поточного стану і результативності навчального процесу. Засобом, що служить для оцінки якості знань та покращення ефективності навчального процесу є моніторинг. Проведення моніторингу має на меті: підвищення рівня загально-навчальної підготовки учнів шляхом виявлення проблем і цілеспрямованої корекційної роботи; розширення можливостей соціально-психологічної адаптації учнів до творчого процесу; оцінення засвоєння знань учнів через порівняння результатів зрізів знань різних рівнів; розробка схем дій щодо подолання труднощів у навчанні.

Яка різниця між даними видами моніторингу? Які труднощі виникають при впроваджені моніторингу? Який з моніторигів доцільніше проводити? Чому? Хто є ініціаторами моніторингу в закладі? Хто приймає рішення про проведення того чи і ншого виду моніторигу?ї Будемо раді почути відповіді на дані та інші питання, які у Вас виникають в процесі впровадження освітнього моніторингу.

Учитель – це людина, на якій тримається реформа. То саме від вчителя залеже зміна світогляду дітей. Чи зможе вчитель змінитись, подолати свої стеріотипи, перемогти страх перед новим? Бо вчитель Нової української школи повинен йти в ногу з часом, бути творчим, незалежним, конкурентоспроможним. Кожному вчителю треба самостійно спідкувати за своїм професійним зростанням протягом життя та не чекати критики, а попереджати її.