Яка різниця між даними видами моніторингу?
Які труднощі виникають при впроваджені моніторингу?
Який з моніторигів доцільніше проводити? Чому?
Хто є ініціаторами моніторингу в закладі?
Хто приймає рішення про проведення того чи і ншого виду моніторигу?ї
Будемо раді почути відповіді на дані та інші питання, які у Вас виникають в процесі впровадження освітнього моніторингу.
Моніторинг пов'язаний:
з якістю освіти;з управлінням якістю освіти;з культурою оцінки;з управлінськими рішеннями та стратегічним менеджментом.
Важливою умовою ефективності моніторингу є відповідність його процедур вимогам культури оцінки, яку характеризують:
наявність чітких критеріїв оцінки;розроблені процедури оцінки;наявність кваліфікованих експертів;розроблені форми фіксації інформації в ході моніторингу;розроблені часові характеристики оцінки;зв'язок оцінки з системою прийняття управлінських рішень.
Моніторинг відрізняється від контролю. Моніторинг – це систематичне відстеження якісних і кількісних показників, які характеризують якусь діяльність та/або поточну ситуацію. Головна мета моніторингу — «знімати показники» стану об'єкта спостереження і виявляти розбіжності з плановими (або виявляти тенденції розвитку й передбачати майбутні стани). Виявлення таких розбіжностей важливе для своєчасного подолання або зменшення виявлених небажаних тенденцій у розвитку процесів. Метою моніторингу якості виховної роботи – відстеження ефективності застосовуваних педагогічних засобів (типів, форм і методів проведення) задля розвитку учнів та учнівського колективу в процесі виховної діяльності, що проводиться в освітньому закладі. Отже, моніторінг виховної роботи проводиться для з’ясування сутності й змісту виховного процесу, виявлення проблем (якщо такі є) з метою підвищення ефективності якості роботи у виховній роботи.
Головною відмінністю між даними видами моніторингу є те, що моніторинг якості освіти проводиться за для підвищення ефективності функціонування освітньої галузі, а от виховної роботи за для виявлення проблем в даній галузі та їх подолання.
1) Моніторинг якості загальної середньої освіти – система збору, обробки, зберігання та розповсюдження інформації про стан освіти. Проводиться він з метою визначення та роз'яснення зібраних фактів, а також рекомендації для прийняття управлінських рішень, які стосуються підвищення ефективності функціонування освітньої галузі. Тобто, за допомогою моніторінгу здійснюється державний контроль за діяльністю в галузі освіти.
А метою моніторингу якості виховної роботи – відстеження ефективності застосовуваних педагогічних засобів (типів, форм і методів проведення) задля розвитку учнів та учнівського колективу в процесі виховної діяльності, що проводиться в освітньому закладі. Отже, моніторінг виховної роботи проводиться для з’ясування сутності й змісту виховного процесу, виявлення проблем (якщо такі є) з метою підвищення ефективності якості роботи у виховній роботи. 2) суб'єктивізм при оцінюванні.
3) складно відповісти, адже це різні види моніторінгу, якість проведення яких залежить від оптимальних форм і типів забезпечення як системи освіти, так і виховної роботи.
4) директор школи та адміністрація для того, щоб знайти способи поліпшення успішності учнів, навчально-виховного процесу, діяльності педагогічного персоналу.
5) Як державні органи оцінювання якості освіти, так і адміністрація школи (за бажанням).
Основним засобом вивчення якості шкільної освіти є моніторинг, система інструментарію якого здатна оцінити ефективність освітнього процесу та передбачити подальші кроки до її підвищення. Моніторинг якості виховної діяльності це виключно складна методологічна проблема. Адже йдеться про характеристики, які через свою природу не можуть повністю виразитись у цифрах і формулах.
Моніторинг — це постійний збір і реєстрація інформації за наперед визначеним переліком показників (індикаторів)
Контроль – це епізодичний аналіз досягнень, пов'язаних із реалізованою програмою або проектом.
Моніторинг відрізняється від контролю. Моніторинг – це систематичне відстеження якісних і кількісних показників, які характеризують якусь діяльність та/або поточну ситуацію. Головна мета моніторингу — «знімати показники» стану об'єкта спостереження і виявляти розбіжності з плановими (або виявляти тенденції розвитку й передбачати майбутні стани). Виявлення таких розбіжностей важливе для своєчасного подолання або зменшення виявлених небажаних тенденцій у розвитку процесів.
Контроль має на меті з'ясувати, чи забезпечують реалізовані заходи той вплив, на який він розрахований.
Інакше кажучи, моніторинг включає спостереження за тим, що робиться, тоді як контроль дозволяє встановити причинно-наслідкові зв'язки між діями та результатами.
Який з моніторингів доцільніше проводити? На мою думку, і якості освіти, і виховної роботи, хоча ми заклад освіти й надаємо освітні послуги. А рішення про проведення того чи іншого виду моніторингу приймають адміністрація, предметні кафедри.
Труднощі. Напевно, в самій процедурі проведення.Головне - не об"єднати моніторинг з контролем.