1. Створення Програми моніторингових досліджень в навчальному закладі, що визначає цілі, завдання, напрями, об’єкти та періодичність досліджень, необхідних для реалізації стратегії розвитку навчального закладу, виконання школою погоджених шкільною спільнотою завдань щодо покращення якості освітніх послуг. Програма моніторингових досліджень складається на той самий термін, що й інші ухвалені у навчальному закладі документи стратегічного планування.
2. Розробка проекту внутрішнього моніторингу конкретної ділянки освітнього середовища, передбачених Програмою, зокрема, умов , процесу чи результатів роботи навчального закладу. Проект визначає :
- мету та завдання дослідження;
- об’єкт дослідження;
- формування вибірки;
- терміни та процедуру дослідження;
- підбір та підготовку координаторів дослідження;
- визначення критеріїв оцінювання та показників(індикаторів), за якими збиратиметься інформація;
- визначення методів дослідження.
3. Підготовка інструментарію дослідження, передбаченого Програмою, (вибір анкет, тестів, методик, карт спостережень, підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження, вибір статистичних та математичних методів обробки та обчислення одержаних результатів дослідження).
4. Проведення дослідження, передбаченого Програмою, проектом (заповнення анкет, виконання тестів, проведення спостережень за обраними методиками).
5. Збір та опрацювання результатів (внесення результатів дослідження в базу, обробка та аналіз отриманих даних з використанням математичної статистики, факторно-критеріального аналізу, описового пояснення).
6. Аналіз та інтерпретація результатів внутрішкільного моніторингу стану конкретної ділянки освітнього середовища навчального закладу (виявлення та оцінка позитивних та негативних факторів впливу; підготовка та представлення звіту, який має містити висновки та рекомендації з метою прийняття управлінських рішень, корекції програм, планів роботи школи, роботи окремих учителів, батьківського комітету, учнівського самоврядування тощо).
7.Оприлюднення результатів моніторингу та запровадження рекомендацій у практику.
Займатися моніторингом без правильно підібраної бази контрольно-вимірювальних матеріалів практично неможливо. Матеріали ці різноманітні. З української мовиі це, передусім, диктанти, контрольне списування, тестові завдання, комплексний аналіз тексту. Усі контрольно-вимірювальні матеріали зберігаються, з ними проводиться робота за здалегідь складеному плану. Такий план складений у мене на 5 років і відповідно до нього підібрані контрольні –вимірювально-діагностичний матеріал, який ми ще називаємо «замір». Джерела підбору матеріалів різноманітні. Це традиційні збірки контрольних робіт, посібники, що з'явилися останніми роками, з підготовки до ДПА та ЗНО, починаючи з 5 класу, тексти, пропоновані різними методичними виданнями. Маючи комп'ютерне устаткування, зручно використовувати електронно-освітні ресурси.
Системна робота з моніторингом дає учителеві можливість аналізувати свою роботу, коригувати її як на найближче майбутнє, так і на перспективу Дані, які отримала я на кінець ІІІ чверті цього навчального року, показують, що кількість помилок знизилася за усіма пунктами, які представлені в таблиці № 5 в середньому на 45-50%, за деякими критеріями до 85%.
Вивчення питання моніторингу в умовах навчального процесу і аналіз літератури дозволяє зробити наступні висновки.
1.Під моніторингом якості навчання ми розуміємо сукупність безперервних контролюючих дій, що дозволяють спостерігати і коригувати у міру потреби просування учня від незнання до знання.
2.У технологію моніторингу включені контролюючі дії і результат навчання. Методи вивчення навчального матеріалу, форми організації, безумовно, впливають на результат навчання, але вони не є складовою моніторингу. Найважливіше значення в навчальному процесі мають цілі: і для організації, і для результату. Більше того, без цілей, що діагностуються, неможливий моніторинг. Діагностовування мети навчання визначає сукупність безперервних дій і результат навчання.
3.Мониторинг як самоціль не має сенсу, він повинен відповідати існуючим інформаційним запитам і потребам і як інструмент застосовуватися в потрібному напрямку. Дуже важливо зробити моніторинг прийнятним, особистісно значимим для кожного учасника освітнього процесу. Маючи в розпорядженні інформацію, необхідно розділити її з етичної точки зору на декілька блоків:
- інформація, що повідомляється учневі і його батькам для адекватної самооцінки, визначення напрямів самоосвіти, для роботи в плані виховання необхідних якостей характеру;
- інформація, що повідомляється батькам для адекватної оцінки здібностей дитини.
4. Підвищення об'єктивності оцінки знань як одне з концептуальних положень теорій моніторингу сприяє підвищенню позитивного відношення учнів до вчення. Результатом впровадження технологій моніторингу в навчальний процес повинне стати бажання дітей вчитися і їх віра в успіх вчення.