Метою освітніх реформ, змін є підвищення якості освіти. Саме тому її моніторинг, розробка та обґрунтування системи показників для оцінювання діяльності служб усіх рівнів стає актуальним завданням на всіх рівнях управління освітою.

Розглядаються окремі аспекти проблеми здійснення моніторингового дослідження виховної роботи в загальноосвітній школі. Важливість проблеми пояснюється тим, що виразити в кількісному вимірі якісні показники й характеристики досить складно.

Ключові слова: виховання, виховний процес, якість освіти, ефективність виховної роботи, моніторинг якості освіти, діагностика, критерії, параметри, показники.

Постановка проблеми.

Чи можна вести мову про якість виховання загалом? І як тоді здійснювати моніторинг якості виховання? Чи, можливо, слід вести мову лише про якість (ефективність) виховної роботи?

Щоб знайти відповіді на ці питання, слід звернутися до наукового трактування вказаних понять.

1. Виховання в широкому сенсі – це передача від покоління до покоління життєвого досвіду, культури, моральних цінностей, утворених суспільством. У цьому розумінні виховання включає в себе всю систему взаємовідносин особистості з навколишнім середовищем (соціальним і природним), навчання й освіту. Здійснюється виховання через діяльність спеціально утворених установ, організацій, навчальних закладів. У такому разі відслідковування, аналіз і оцінка результатів – прерогатива держави, суспільства.

2. Виховання у вужчому сенсі – це цілеспрямований процес (виховна робота) взаємодії педагогів та учнів у ході спільної діяльності, спрямованої на розвиток у вихованців кращих рис людини і громадянина. При такому розумінні процес виховання – це система, яка саморозвивається. Розвиваються не лише вихованці, виховна діяльність, вихователі; розвивається виховний простір вцілому. Оцінити якість виховної роботи дає змогу система моніторингу. Хоча сьогодні досить часто йдеться про моніторингові дослідження, однією з суттєвих проблем для керівників шкіл, для педагогів є саме здійснення моніторингу. Знання педагогів-практиків про цей феномен недостатні, системи внутрішньошкільного моніторингу в багатьох школах не створено, учасникам моніторингових досліджень доводиться самим відбирати напрями досліджень, розробляти критерії та показники для здійснення аналізу й опрацювання зібраної інформації.

3. Нагадаємо, що моніторинг – це постійне відслідковування (дослідження) процесу, явища з метою виявлення його бажаного результату, прогнозу, стандарту. Педагогічний (освітній) моніторинг забезпечує педагогів, керівників шкіл, органи управління якісною і своєчасною інформацією, яка необхідна для прийняття управлінських рішень. Моніторингові процедури пов’язані зі стандартами, з якими порівнюються одержані результати, що вимагає чіткого визначення параметрів, критеріїв, бажаних результатів.

4. Критерії – ознака, на основі якої здійснюється оцінка, мірило.

5. Параметри – змінна величина, від якої залежить значення іншої величини.

6. Показники – статистичні дані, які дозволяють оцінити судження про ключові аспекти функціонування освітніх систем (явища).

7. Діагностування – це отримання інформації про стан та розвиток контрольованого об’єкта, його відхилення від норми.

Слід розрізняти поняття «діагностування» та «вимірювання».

· Вимірювання проводиться з метою констатування стану розвитку виховного процесу.

· Діагностування – це розпізнання і вивчення істотних ознак (характеристик) процесу, їх комбінацій, форм вираження як реалізованих цілей виховання. Важливою характеристикою діагностики є прогностичний характер її висновків.

Загальні критерії для діагностики кінцевих результатів відбивають вимоги, які зафіксовані у формулюванні мети. Часткові критерії відображають конкретні завдання виховного процесу і використовуються для аналізу проміжних результатів. Необхідно пам’ятати, що жоден з критеріїв чи параметрів, узятий окремо, не дасть об’єктивної картини. Забезпечити належну глибину оцінки результативності роботи може лише застосування їх в комплексі.

З метою визначення якості виховної роботи використовується інструментарій моніторингових досліджень за такими факторами: проектування та планування виховної роботи, її організація та функціонування, ефективність та результативність.

· Ефективність системи виховної роботи передбачає досягнення прогнозованого результату оптимальним шляхом з урахуванням витрачених зусиль та часу. Ефективність залежить від визначення реально виваженого змісту, форм організації, умов функціонування. Іншими словами, можна відстежити, яким є ступінь відповідності результату поставленій меті. Фактори, що впливають на ефективність виховного процесу.

1. Виховні відносини, які склалися.

2. Відповідність мети й організації дій щодо її досягнення.

3. Відповідність соціальної практики і характеру виховного впливу на вихованців.

4. Сукупна дія об’єктивних і суб’єктивних факторів.

5. Інтенсивність виховання й самовиховання.

6. Активність учасників педагогічної взаємодії.

7. Ефективність супутніх процесів – розвитку і навчання.

8. Якість виховної дії.

9. Інтенсивність дії на внутрішню сферу вихованця (систему мотивів, потреб, емоцій, інтелекту).

10. Інтенсивність та якість відносин між самими вихованцями.

11. Поєднання педагогічної дії та рівня розвитку вербальних і сенсомоторних процесів вихованця.

· Результативність – це рівень досягнення визначених цілей та завдань. Вихідною позицією при визначенні результативності виховної роботи має бути співвідношення її основної мети (підготовка людини до виконання трьох головних ролей у житті – громадянина, працівника, сім’янина) з кінцевою (підвищення якості навчально-виховного процесу) та перспективною метою (розвиток особистості вчителя й учня). Результативний аспект свідчить, що виховання тим ефективніше, чим більше результати збігаються із завдання-ми. Процесуальна ж оцінка полягає у встановленні того, наскільки відповідно визначе-

но завдання, зміст роботи, обрано її методи, засоби і форми, враховано психологічні умови тощо. Не можна судити про ефективність виховання лише за кількістю проведених заходів, завойованих призових місць. Слід мати чітке уявлення про зміни у розвитку учнів, у їхній свідомості, вихованості. Замовниками моніторингових досліджень можуть бути різні учасники освітнього процесу, які зацікавлені в об’єктивному оцінюванні освітніх послуг, що їх надають навчальні заклади. Ініціатори моніторингових досліджень мають чітко усвідомлювати мету, предмет моніторингу (що треба досліджувати і для чого) та його наслідки, а також бути готовими до сприйняття об’єктивної інформації, яка змушує якось реагувати на неї. Тим, хто береться здійснювати моніторинг, слід розуміти, що їхні висновки обов’язково матимуть певні наслідки, зокрема морального характеру. На локальному рівні ( окремого навчального закладу) відбувається оцінювання навчальним закладом учасників навчально-виховного процесу щодо якості освіти, досягнення ними мети в опануванні державного стандарту відповідного рівня освіти, коригування стратегії розвитку за соціальними, педагогічними, економічними та іншими показниками. Результати такого моніторингу використовуються для внутрішніх потреб навчального закладу.