Основне призначення заступника директора школи з виховної (Навчально – виховної) роботи - будувати виховну систему і управляти її розвитком. А це управління завжди припускає дослідження реального стану системи, тобто вивчення результативності виховного процесу. Дуже важливо правильно вибрати методики діагностування і показники, які об'єктивно і достовірно відбивають стан виховного процесу.

Структура моніторингу виховання в широкому значенні складається з чотирьох елементів:

- вивчення стану виховання шляхом безпосереднього спостереження за ним;

- оцінки стану виховання;

- прогнозування розвитку виховання;

- вироблення пропозицій, заходів щодо розвитку позитивних і попередженню виявлених негативних процесів.

Відповідно до Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» виховна діяльність освітньої установи оцінюється за двома критеріями:

· наявність в освітній установі умов для позакласної роботи з учнями;

· організація виховної роботи з учнями і формування стимулів розвитку особистості.

Діяльність заступника директора з виховної(навчально- виховної) роботи залежить від статусу навчального закладу, професійного рівня педагогічних працівників, особливо класних керівників, соціального складу сімей, соціокультурного середовища, яке оточує конкретний навчальний заклад.

Отже, моніторинг повинен відображати реальний стан справ по досягненню мети роботи школи. Перспективна мета школи - формування реально стійкої високоморальної особистості, здатної в нових соціально-економічних умовах вносити вклад у вдосконалення і розвиток суспільства.

Специфіка виховної системи визначається ідеологією розвитку змісту освіти в школі, соціальним замовленням соціуму, батьків і самої дитини. Виховання в школі покликане забезпечувати умови освітнього процесу, в результаті якого учень визначає спосіб своєї життєдіяльності, стає улаштовувачем своєї долі. Виховна робота будується за модулями, визначеними у Програмі «Основні орієнтири виховання».

Для конкретизації аналізу діяльності по досягненню мети роботи школи моніторинг поділяється на дві групи:

До першої групи входять об'єктивні статистичні показники:

· стан здоров’я дітей

· відсоток успішності і відвідуваності

· кількість правопорушень, здійснених учнями

· кількість учнів класу, які перебувають на внутрішкільному обліку, на обліку в КМСД

· участь(результати) учнів в шкільних, районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах і проектах

· відсоток охоплення учнів гарячим харчуванням

· кількість конфліктних ситуацій(з батьками, серед учнів, з учителями).

До другої групи входять:

· показники аналізу ефективності процесу виховання : діагностика рівня розвитку класного колективу(Соціометрія);

Соціометрія застосовується для діагностики міжособистісних і міжгрупових стосунків в цілях їх зміни, поліпшення і вдосконалення. Соціометрична методика використовується класними керівниками в кожному окремому класі і цей метод займає одне з місць у ряді аналітичних методів, таких як анкетування, інтерв'ю, спостереження. Соціометричний метод ні в якому разі їх не замінює, а, навпаки, гармонійно доповнює. Для вивчення малих груп, їх структур, внутрішньогрупових зв'язків, виявлення конфліктів в групах і між групами, кількісних оцінок згуртованості, статусу, неформального лідерства він є оптимальним. Окрім змістовної відповідності методу сфери, що вивчається, він має ряд переваг в порівнянні з іншими методами аналізу.

По - перше: метод досить простий в технічній реалізації. Не потрібне проведення передтестових процедур, перевірки ефективності методики. Підготовка форм (опитувальників) не викликає затруднень, навіть у непідготовленої людини.

По - других, тривалість проведення дослідницької процедури невелика. Опитувальники можуть заповнюватися заочно, а обробка даних займає всього декілька годин.

По- третє, соціометрія дозволяє оперувати кількісними даними. Якісний опис згуртованості групи менш інформативна, а застосування соціометрії дає досить точну кількісну оцінку, наприклад, при цілеспрямованій командній дії

Соціометрична процедура може мати на меті :

а) вимір міри згуртованості - відокремленості в групі;

б) виявлення "соціометричних позицій", тобто співвідносного авторитету членів групи за ознаками симпатії - антипатії, де на крайніх полюсах виявляються " лідер" групи і " відсторонений";

в) виявлення внутрішньогрупових підсистем, згуртованих утворень, на чолі яких можуть бути свої неформальні лідери.

· рівень виховання учня, класу і школи вцілому (Рівень вихованості);

Проблема діагностики вихованості учнів завжди була однією з найактуальніших в педагогіці. Останнім часом вона набула ще більшої гостроти у зв'язку з розробкою і прийняттям критеріїв якості освіти.

Що розуміти під " вихованістю"? За якими критеріями судити про " вихованість"?

Під вихованістю традиційно розуміють сукупність знань про норми поведінки в суспільстві і уміння застосовувати ці знання у взаємовідно-синах з навколишніми людьми.

Оскільки все, що стосується поведінки людини в соціумі, її ставлення до людей, характеризує моральний світ особи. Коли говорять про вихованість, мають на увазі саме моральну вихованість.

Виявляти, тим більше вимірювати виховні результати надзвичайно складно. Про це знають усі педагоги - практики, оскільки особа школяра, що формується, знаходитися в постійному розвитку. У той же час класному керівникові треба пам'ятати, що діагностика важлива не сама по собі, а з метою корекції виховної діяльності, і попередження відхилень в поведінці дітей.

Визначити рівень вихованості школяра можна тільки після повністю проведеного дослідження, коли є можливість порівняти відповіді, судження, усні і письмові висловлювання школяра, його поведінку і реакції в різних життєвих ситуаціях. Розумний і чуйний педагог будь-яку справу в класі, будь-яку індивідуальну бесіду використовує як своєрідний тест для вивчення рівня вихованості в залежності від того, яким змістом наповнені ці справи.

Для діагностики рівня вихованості школярів класними керівниками використовуються наступні різні відомі методики і методи.

1. "Незавершена теза"(Н.Е. Щуркова).

2. Анкети про моральні ідеали і естетичні інтереси. Наприклад

"Моральні нотки поведінки",

3. Твір "Мій ідеал".

4. Педагогічні характеристики.

5. Педагогічне спостереження, ситуація вибору, аналіз конфлікту, рольові ігри.

6. Індивідуальна бесіда.

Міра вихованості ділиться зазвичай на 5 рівнів:

1 рівень - не знає норм і правил поведінки.

2 рівень - знає, але не поводиться відповідно до них.

3 рівень - норми, правила поведінки мають особистісний сенс, але поведінка ситуативна, не постійна.

4 рівень - знання норм, правил, обов'язків стало внутрішньою потребою особи.

5 рівень - знання норм, правил, обов'язків стало внутрішньою потребою особи. Постійна високоморальна поведінка.

Зразкові показники рівня вихованості учнів :

1 Навчальна і соціальна активність

2 Морально-вольові якості

3 Комунікативні якості

4 Здоров'я. Здоровий спосіб життя.

· емоційний настрій класу

Це той сприятливий або стресовий фон, на якому розгортається основна діяльність дитини в школі.Для вивчення атмосфери в класі класними керівниками застосовуються метод спостереження, бесід, тести "Психологічний клімат в класі", "Самоконтроль і спілкування", «Чи вмієте ви спілкуватися" і т.д. А також діагности, що входять в моніторинг програм, діючих в школі ("Шлях до успіху", "Допрофільна підготовка і профорієнтація", "Здоров'я", комп’ютеризація.

В умовах переходу установ освіти на самофінансування на перший план виходить проблема: як відстежити якість роботи класного керівника. У кожному навчальному закладі необхідно розробити програму моніторингу діяльності класних керівників. Це пов’язано з недостатньо ефективними практиками діяльності класних керівників і необхідністю мотивувати педагогів-вихователів на підвищення якості професійної діяльності. Ця програма дозволяє оцінювати в цифровому вираження і аналітичну діяльність класних керівників на початку і у кінці навчального року.

У програмі можуть бути розроблені наступні критерії оцінки ефективності діяльності класного керівника:

Ø Забезпечення життя і здоров'я учнів

Ø Забезпечення позитивних міжособових стосунків

Ø Сприяння освоєнню школярами освітніх програм

Ø Здійснення патріотичного, цивільно-правового виховання

Ø Профілактична робота

Також критерієм ефективності діяльності класних керівників є особисті досягнення педагога і його вихованців :

§ участь класу в різних районних, обласних конкурсах;

§ участь педагога в професійних і творчих конкурсах, виступи на семінарах, педрадах, засіданнях МО з питань виховання; нагородження самого класного керівника;

§ результативність виховної діяльності / класні грамоти, дипломи, таблиця участі і зайнятих місць в різних шкільних конкурсах;

§ проведення моніторингу рівня вихованості (позитивна динаміка);

§ робота з батьками (перевірка щоденників, активність батьків в загальношкільному житті, активність батьків в класному житті);

§ чергування по школі (оцінка виставляється на засіданні шкільного парламенту);

§ дотримання учнями ділового стилю одягу

Таким чином моніторинг дозволяє оцінити стан виховання в школі, прогнозувати його розвиток і виробити пропозиції і заходи по розвитку позитивних і попередженню негативних процесів, є одним із стимулів для підвищення якості професійної діяльності класних керівн