Моніторинг (від лат. Monitum–вказівка, застереження, нагадування) -система збирання, обробки, зберігання та розповсюдження інформації про будь-яку систему або її окремі елементи, що орієнтована на інформаційне забезпечення управління даною системою, дає змогу судити про її стан у будь-який момент часу та дозволяє прогнозувати її розвиток.
Моніторинг в освіті–система збору, обробки, зберігання та розповсюдження інформації про освітню систему або її окремі елементи, що орієнтована на інформаційне забезпечення управління, дає змогу судити про стан об’єкта у будь-який час і може забезпечити прогноз його розвитку.
Моніторинг якості освіти–це система збирання, оброблення, зберігання й поширення інформації про освітню систему або окремі її елементи, яка орієнтована на інформаційне забезпечення управління, дозволяє робити висновок про стан об’єкта в довільний момент часу і може забезпечувати прогноз його розвитку.
Принципи проведення моніторингових досліджень:
- чесність,
- прозорість,
- послідовність і об’єктивність під час аналізу та викладу висновків за результатами діяльності;
- намагання точно оцінювати дані;
- достовірний виклад фактів;
- ввічливість, відкритість і неупередженість під час обговорення результатів дослідження;
- шанобливе ставлення до всіх учасників моніторингу;
- узгодженість;
- комплексність;
- безперервність;
- своєчасність;
- перспективність;
- рефлективність;
- гуманістичнаспрямованість;
- варіативність.
Об’єкти освітнього моніторингу
- система освіти (загальна середня, професійна, вища, національна або загальнодержавна, регіональна, муніципальна);
- процеси(управлінський на різних рівнях державного управління освітою; педагогічний процес у цілому та окремі його складові; процес морального та трудового виховання; процес підготовки дітей до школи абовступудо ВНЗ; процес і результати сформованості життєвих принципів та здатності до самостійного подальшого життя після закінчення школи або ВНЗ тощо);
- діяльність(трудова, навчальна, управлінська);
- явища(вихованість, освіченість, майстерність педагога тощо).
Види моніторингу
За призначенням(інформаційний та управлінський);
За засобами, що використовуються для проведення моніторингу(педагогічний, соціологічний, психологічний, медичний, економічний, демографічний);
За ієрархією освітніх систем абоза рівнемпроведення: (локальний(шкільний або внутрішкільний), районний (муніципальний), обласний (регіональний), національний (загальнодержавний), міжнародний);
За суб’єктомпроведення(зовнішній або незалежний та внутрішній або самоконтроль)
Етапи проведення моніторингового дослідження
І етап. Визначення мети та планування
1.Визначення об’єкту дослідження.
2. Розрахунок та формування вибірки.
3. Складання графіка:
-визначення термінів і процедур;
-підбір та підготовка (навчання) координаторівдослідження.
4. Визначення критеріїв та показників оцінювання.
5. Вибір методів дослідження.
ІІ етап.Розробка інструментарію
1.Розробка тестів (письмових робіт тощо), їх апробація.
2.Одержання стандартизованого тесту.
3.Розробка анкет та їх апробація.
4.Підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження всіх рівнів та учасників дослідження.
5.Вибір статистичних і математичних методів обробки та підрахунок одержаних результатів дослідження.
ІІІ етап. Проведення дослідження
1.Пілотне дослідження (підготовка учасників, проведення інструктажу).
2.Основне дослідження.
ІV етап. Збір та обробка результатів
Vетап. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження
1.Узагальнення статистичної інформації.
2.Виявлення чинників впливу.
3.Підготовка рекомендацій щодо корекційної роботи, усунення негативних чинників
Пропонуємо пам’яткувід Т.Лукіної, яка,на наш погляд, узагальнює вищесказане:
1.Моніторинг не є контролемабо інспектуваннямнавчального закладу.
2.Результати моніторингу не можна використовуватидля покарання конкретних осіб.
3.Моніторинг потребує систематичності та послідовностідослідження проблем.
4.Якість результатів моніторингу (наприклад, рівень навчальних досягнень) залежить від якості технології таінструментарію для оцінювання.