Час висуває свої цінності. Зокрема, змінюється ставлення до школи – усе це зумовлює докорінно переглянути підходи до організації змісту освіти в школі. Сучасний загальноосвітній навчальний заклад сьогодні – це складна система, що розвивається у світі динамічних змін у соціально-економічному просторі України. Ці зміни потребують не лише переосмислення завдань школи, але й оновлення управління школою. Одним із механізмів, який сприятиме модернізації управління, контролю якості освіти є моніторинг. Використання моніторингових досліджень у методичній роботі допомагає створити інформаційну систему, систему відслідковування якості освіти та результатів окремих видів діяльності навчального закладу [1].

За результатами опитування, в якому взяли 362 педагоги (учителі та адміністрація) Тернівського району міста Кривого Рогу, встановлено, що більшість вчителів (81%) знають, що таке моніторинг, хоча й не всі можуть дати повне визначення; 19 % опитаних дають неправильну відповідь, називаючи моніторинг контролем або опитуванням; 53% опитаних впевнені, що вони готові до проведення моніторингових досліджень; 36%– потребують консультацій; 11 % – відчувають потребу в системній роботі над собою.

На жаль, в педагогічній громадськості досі немає чіткого розмежування між поняттям моніторингу й контролю. У окремих педагогів продовжує існувати уявлення про переважно контролюючу функцію моніторингу, недооцінюється його інформаційно-прогностична функція. Зустрічаються анкети, де вчителі впевнені, що готові до проведення моніторингових досліджень, а визначення моніторингу дають неправильне. Більшість вчителів вважають основною перешкодою відсутність часу, що свідчить про недостатню поінформованість про сучасні засоби ІКТ, що дадуть змогу пришвидшити та полегшити обробку даних.

Питання систематичного контролю є одним із основних в роботі заступника директора з навчально-виховної роботи.Моніторинг з успіхом заміняє поточний, тематичний і підсумковий контроль, і не тільки заміняє, але й дає набагато більший коефіцієнт корисної дії. Педагогічний моніторинг ефективний тільки тоді, коли він: доцільний, має чіткі цілі й завдання, спрямований на певний об’єкт, систематичний і планомірний, форми й методи відповідають цілям і змісту, оперативний, колегіальний,об’єктивний[2].

Із 2015 року у Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №42 почала діяти внутришкільна модель моніторингу педагогічних працівників «Шкільний вчитель нового покоління», в якій важливим чинником є внутрішній стан особистості, її активність, потреба в самореалізації, покладена ідея цілісності, єдності особистісного і професійного зростання педагога.

Модель внутрішкільного педагогічного моніторингу представляє комплексну аналітичну систему, що включає в себе етапи:

- діагностичний (заповнення оцінювальних таблиць, визначення рівня професійної компетентності, формування узагальненої експертно-діагностичної оцінки, самооцінювання вчителя);

- мотиваційний (виявлення професійних потреб, їх аналіз, формування мотивації на саморозвиток, прогнозування потенційних можливостей учителя, складання програм самоосвітньої діяльності);

- діяльнісний (підвищення рівня методичної грамотності, вивчення методичної майстерності, створення електронних портфоліо, діагностика сформованості проектувальних вмінь, корекційна робота);

- рефлексивний (рефлексія особистої діяльності, зіставлення самооцінки з результатами експертної оцінки, планування корекційних заходів).

Для цілісності отриманих результатів, моніторингу підлягають передумови, процес та результати педагогічної діяльності. Важливою складовою є відслідковування психологічного стану педагога, його ціннісних орієнтацій, де на допомогу заступнику директора з НРВ приходить практичний психолог школи.

Створена методична рада по впровадженню моніторингових досліджень у закладі, щомісячно відбуваються засідання методичної ради де в режимі реального часу відслідковуються результати, проводиться корекційна робота. Велика увага приділяється інформаційній обізнаності педагога, питання моніторингу заслуховуються на педагогічних радах, нарадах при директорі, проводяться шкільні практичні семінари, працює віртуальна школа молодого педагога. Вчителі закладу беруть участь у семінарах, тренінгах, вебінарах різних рівнів.

Удосконалена модель методичної роботи дає змогу педагогу «зануритись» у нові умови й відчути на собі особистісно-орієнтований вплив нового типу, сформувати власний педагогічний образ. На наш погляд, така вдосконалена модель стимулює розкриття потенційних можливостей вчителів, що сприяє продуктивності та ефективності освітнього процесу. В таких умовах методичної роботи розкриття потенціалу особистості професіонала стає реальністю.

За результатами останніх опитувань 86 % педагогів закладу задоволені своєю роботою, 92 %– не відчувають страх коли їх контролює адміністрація, 57 % – вважають, що контроль дає безсумнівну користь і тому є послугою адміністрації.

Представлена модель працює тільки третій рік, та вже помітний професійний ріст учителів школи. Вони стали учасниками та призерами конкурсів професійної майстерності: перемога в міському конкурсі на кращий сайт педагога, на кращий сайт методичних об’єднань, на кращий Блог; участь у міських конкурсах «Учитель року», «Молодий учитель року», «Класний керівник року», Всеукраїнських конкурсах «Творчий учитель – обдарований учень!», «Учитель – новатор», ярмарках-педагогічної майстерності. Елементи узагальненого досвіду представлені в педагогічній пресі: збірник наукових статей «Наддніпрянська Україна», учительський журнал он-line, «Відкритий урок», «Методичний портал».

З 2016 року працює інформаційно-педагогічнийпортал «Моніторинг від А до Я» - програмно-інформаційний комплекс, засоби якого спрямовані на надання дистанційних послуг для підвищення ефективності впровадження внутришкільних моніторингових досліджень та підтримки професійного зростання вчителя. Це своєрідне електронне середовище, що забезпечує максимальне полегшення доступу педагогічного колективу до інформаційних ресурсів, які повсякденно використовуються в навчально-виховному процесі.

База даних сайту «Моніторинг від А до Я» містить повну інформацію про етапи та напрямки внутришкільного моніторингу, підбір діагностик для проведення моніторингових досліджень, моніторингову карту ефективності діяльності навчального закладу, блок психологічного комфорту та ресурсний центр. Структурно сайт «Моніторинг від А до Я» розділений на 5 блоків: інформаційний блок (новини, ресурсний центр), моніторинг професійної компетентності педагогів, моніторингова карта ефективності діяльності навчального закладу та робота опорного закладу з питань моніторингу якості освіти Тернівського району КЗШ № 42.

Сподіваюсь даний сайт стане в пригоді й допоможе організувати Вам свою власну внурішньошкільну систему моніторингу, яка буде відповідати потребам Вашого закладу.

Список використаної літератури

1. Адаптивне управління: сутність, характеристика, моніторингові системи: Кол. монографія / Г.В. Єльникова, Т.А. Борова, О.М. Касьянова, Г.А. Полякова та ін. / За загальною редакцією Г.В. Єльникової. — Чернівці : Технодрук, 2009. — 572 с.

2. Кучерук А.В., Мітягіна С.С. «Моніторинг якості освіти у питаннях і відповідях. Просто про складне» / - Хмельницький , 2014. – 37 с