1. Підготовчий.

Починається робота з видання наказу по школі щодо проведення моніторингу (за певним напрямом), у якому визначаються: його мета, склад моніторингової групи, обов’язки її членів, терміни проведення дослідження. Причому мета має бути обгрунтованою. Під цим розуміють: при формуванні мети завжди існує механізм – спосіб, технологія , що дозволяє перевірити відповідність результату поставленій меті. Аналізується психолого-педагогічна література та практичний досвід з проблеми; створюється банк даних; виявляються можливості школи для переходу до моніторингових досліджень; визначаються готовність педагогів до впровад-ження інновацій та їх творчий розвиток.

2. Організаційний.

Оцінюється наявність необхідних ресурсів ( матеріально-технічних, часових, людських); планується дослідницька робота. Поетапно формулюються завдання (конкретизація мети). Завданням моніторингової ( творчої, робочої) групи на цьому етапі є визначення напрямів (факторів) здійснення моніторингу, підготовка проекту програми дослідження та розробка критеріїв оцінки за кожним напрямом; побудова факторно-критеріальної моделі (або відбір іншої моделі) оцінювання об’єкта моніторингу. Далі визначається інструментарій оцінювання, розробляються або відбираються тести, анкети тощо. Визначаються критерії оцінки якості виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу за певними напрямами; декомпонуються фактори. Центральне місце в моніторингових процедурах посідає розробка моделі бажаного результату ( створення еталонів), отримання нової інформації в процесі оцінювання та управлінська реакція на результати аналізу інформації.

3. Практичний.

Здійснюється дослідження відповідно до плану; обов’язковими є управлінський супровід та контроль. Хід і результати моніторингового дослідження бажано реєструвати в спеціальному протоколі стану об’єкта, який вивчається.

4. Аналітичний.

Здійснюється аналітична робота експертів: опрацьовуються матеріали, досліджуються співвідношення позитивних та негативних чинників, що впливають на функціонування об’єкта, готуються висновки й рекомендації, які доводять до педагогічного колективу. Складається план усунення недоліків. Це матеріали для педагогічних консиліумів, педагогічних рад, засідань методичних об’єднань, обґрунтування наказів по школі. Аналіз результатів дає прозору й об’єктивну картину виховного процесу в навчальному закладі. При аналізі даних інформаційної бази покращується можливість перспективного планування розвитку школи. Спеціалісти, які досліджують моніторингові системи, стверджують, що служба моніторингу має бути зовнішньою до досліджуваної системи, тому вибір об’єкта моніторингового дослідження здійснюється відповідно до рівня управління. У закладах освіти розрізняють такі рівні управління:

· загальношкільний (адміністрація);

· педагогічний (учителі);

· учнівський.

Наприклад, на адміністративному рівні управління в ході моніторингу виховного процесу (конкретизована мета: вивчення соціалізуючих чинників; завдання: виявлення затрачених педагогом зусиль; отримання різноманітної інформації про характер впливів макро- і мікросередовища на розвиток школярів) вивчаються: – рівень вихованості та загального розвитку учнів; – виховна система роботи в класі, школі; – емоційні реакції учнів на впроваджувані заходи, педагогічні вимоги; – ступінь задоволеності спілкуванням з педагогом; – ступінь і характер взаємодії суб’єктів виховання; – моменти напруженості в стосунках учнів і педагогів та їх причини; – ступінь узгодженості виховної роботи сім’ї, школи, громадськості та ін. На рівні управління, який реалізується кафедрами, учителями, педагогами- організаторами, класними керівниками при здійсненні моніторингу виховного процесу (конкретизована мета: виявлення виховних можливостей колективу та умов для інтелектуального розвитку суб’єктів педагогічного процесу; завдання: вивчення впливу класу на особистісний розвиток вихованця; отримання інформації про умови життя дитини в сім’ї, про можливості мікросередовища для розвитку вихованця) вивчаються: структура, особливості міжособистісних взаємин; ставлення до навчання в школі; характер громадської думки; згуртованість учнів; зовнішні зв’язки; історія колективу; форми дозвілля. При проведенні моніторингових досліджень розвитку особистості школяра слід звернути увагу на: спрямованість особистості ( потреби, інтереси, переконання, ціннісні орієнтації, мотиви, установки); характерологічні особливості особистості; пізнавальну та навчальну культуру; культуру поведінки та спілкування; здоров’я та фізичну культуру; умови сімейного виховання.

При здійсненні аналізу виховної роботи школи за навчальний рік доцільно відбити такі аспекти:

1) результати виховної роботи (рівень вихованості, соціалізації учнів, їхньої професійної орієнтованості, конкурентоспроможності);

2) характеристика змін, що відбулися в загальношкільному колективі (розвиток стосунків між учасниками педагогічного процесу, зміцнення зв’язків і традицій);

3) реалізація поставлених виховних завдань (які завдання розв’язано і як, що і як вплинуло на їх розв’язання, причини невиконання наміченого);

4) аналіз проведеної роботи на пріоритетних напрямах роботи школи, результати й організація діяльності, досягнення, недоліки та їх причини.

Висновок. Аналіз функціонування системи виховної роботи дає змогу визначити її рівень (результативність та ефективність), а отже якість.