Аналіз анкет
щодо вивчення рівня готовності до проведення моніторингових досліджень в Тернівському районі м. Кривого Рогу
З метою вивчення готовності педагогічних працівників школи до моніторингових досліджень та рівня їх впровадження протягом березня 2017 року було проведено анкетування педагогів Тернівського району.
В анкетуванні взяли участь 362 педагогічних працівники (вчителі та адміністрація школи), із них 11% - вчителі зі стажем роботи до 3-х років, 22% мають стаж роботи від 3-х до 10 років, 22% - від 10 до 20 років та 44% працюють більше 20 років.
За кваліфікаційними категоріями
«спеціаліст» - 78 педагогів (22%) ;
«спеціаліст II категорії» - 59 педагогів (16%);
«спеціаліст І категорії» - 71 педагог (20%);
«спеціаліст вищої категорії» - 154 педагоги (42%).
Мають педагогічні звання:
«старший вчитель» - 43 педагоги (12%);
«вчитель-методист» - 52 педагоги (14%).
За результатами опитування встановлено, що більшість вчителів (81%) знають, що таке моніторинг, хоча й не всі можуть дати повне визначення; 19 % опитаних дають неправильну відповідь, називаючи моніторинг контролем або опитуванням.
53% опитаних (191 педагог) впевнені, що вони готові до проведення моніторингових досліджень, 130 (36%) – потребують консультацій, 41 (11 %) – відчувають потребу в системній роботі над собою.
На питання «На якому етапі у закладі перебуває рівень впровадження моніторингових досліджень», 55 % опитаних називають впровадження програми моніторингу, 30% - вивчення нормативних документів, фахової літератури, 21% - аналіз та осмислення проблеми моніторингових досліджень, 9% - розробка програми дослідження.
Перешкодою для проведення моніторингових досліджень більшість педагогів (75% ) вбачають у відсутності часу, 20 % опитаних зізнались в недостатній поінформованості з питання моніторингу.
Відповідно до результатів анкетування, моніторинг здійснюється за наступними напрямками:
управлінський - 52%;
педагогічний - 85%;
учнівський - 81%;
психологічний - 68%;
соціологічний - 40%;
статистичний - 30%;
ресурсний - 11%;
кадровий - 26%;
медичний - 39%;
інші – 4%.
В своїй роботі вчителі найчастіше використовують такий інструментарій як: тестування (91%), анкетування (87%), спостереження (80%), діагностування (44%). Значно рідше вчителі використовують соціологічні дослідження (24%), самоекспертизу діяльності (23%), експертизу шкільної документації (20%), опитувальники обізнаності вчителів з досліджуваних проблем (17%), експертизу медичного обстеження (11%), експертизу статистичної звітності (10%), аудит ( 8%).
Переважна кількість опитаних (85 %) змогли правильно розташувати етапи проведення моніторингового дослідження, допустили помилки – 16%.
З метою вивчення системи заохочення до проведення моніторингових досліджень, вчителям було запропоновано оцінити умови створені у закладі. Більшість опитаних вважають «дуже добрими» організаційні (64%), психологічні (59 %) умови, систему навчання кадрів (49%), науково-методичний супровід (52%). Трішки гірший показник має «стимулювання» - 49 % опитаних вважать його «добрим». «Незадовільними» створені умови вважають тільки 3 педагоги (1%).
На думку опитаних педагогів, найбільший вплив на їх рівень проведення моніторингових досліджень мають: шкільні семінари, практикуми (96%), методичні наради (96%), педагогічні ради (97%), робота в МО (95%), робота в творчій групі (95%), самоосвітня діяльність (91%), районні та міські семінари, наради (87%), тренінги на курсах при ДОІППО (82%) .
Рекомендації
1. Створити умови для безперервного зростання рівня педагогічної майстерності педагогів, самоосвітньої діяльності, участі в інноваційних проектах та оволодіння методами комплексного педагогічного моніторингу.
2. Систематично інформувати громадськість про результати моніторингових досліджень якості освіти.
3. Для відпрацювання технології комплексного педагогічного моніторингу створити в закладах творчі групи по роботі з даним питанням.
4. Забезпечувати психологічний супровід учасників моніторингових досліджень.
5. Впроваджувати в систему моніторингу якості освіти сучасні статистичні методи.
6. Ефективніше використовувати можливості інформаційно-комунікативних технологій для подальшого впровадження та вдосконалення технологій моніторингу якості освіти.
Зауваження до анкет
Серед опитаних педагогів є вчителі з невеликим стажем роботи та кваліфікаційною категорією «спеціаліст», які потребують додатковою уваги з боку адміністрацій закладів та методичних об’єднань.
У окремих педагогів продовжує існувати уявлення про переважно контролюючу функцію моніторингу, недооцінюється його інформаційно-прогностична функція.
Зустрічаються анкети, де вчителі впевнені, що готові до проведення моніторингових досліджень, а визначення моніторингу дають неправильне.
В окремих закладах всі вчителі пишуть одне і те ж визначення моніторингу, що не завжди ілюструє обізнаність з даного питання.
Не всі вчителі знають на якому етапі в закладі перебуває впровадження моніторингових досліджень, що свідчить про недостатню інформаційну роботу.
Більшість вчителів вважають основною перешкодою відсутність часу, тому потрібно посилити навчання вчителів засобам ІКТ, що дадуть змогу пришвидшити обробку даних.
23 % опитаних, які використовують в своїй роботі самоекспертизу, свідчить про недостатню обізнаність вчителів з використання даного інструментарію.
Є вчителі які оцінили тренінги ДОІППО балами нижче ніж шкільні та районні заходи, тому що вони не були на тренінгах ДОІППО.