Моніторингові дослідження - дієвий інструмент формування і становлення НУШ як перспективного напрямку розвитку національної освіти. Він надає також змогу коректування якості освітнього процесу.

Моніторинг дає можливість учителю чітко простежити результати своєї роботи, відповідно працювати на перспективу.

Здійснення моніторингу є актуальним завжди. Це дає можливість учителю працювати на перспективу.

До змін готовий той педагог, який прагне постійно вдосконалюватися, який працює над власним професійним розвитком. Здійснення моніторингового супроводу освітнього процесу можливе тільки за умови розуміння траекторії НУШ: бачення кропіткої роботи і кінцевих результатів.

Унаслідок використання моніторингу в управлінні навчальним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі І ступеня відбувається поточне коригування, самокоригування та зовнішня координація всіх учасників цього процесу:

• всі учасники освітнього процесу забезпечуються зворотнім зв’язком „батьки – учень – учитель – адміністрація – батьки”;

• підвищується рівень самоорганізації, саморозвитку та самоконтролю всіх учасників навчального процесу;

• спостерігається динаміка росту навчальної діяльності учнів;

• підвищується активність та ініціативність батьків та учнів;

• зростає задоволеність учасників навчального процесу результатами своєї діяльності.

В умовах оновлення освіти актуальними стають проблеми педагогічної діагностики. Неможливо досягти високого рівня навчальних досягнень учнів без відповідного контролю за ходом освітнього процесу. Проблеми оцінювання навчальних досягнень учнів та оцінювання ефективності навчання пов’язані між собою. Вирішення цієї проблеми стає можливим шляхом моніторингового дослідження. Вчителі готові до змін !!! Ідея моніторингу – відстежити, скоригувати й отримати результат. Адже від сучасного здобувача вимагається осмислено діяти в ситуації життєвого вибору, свідомо ставити перед собою завдання, досягати власної мети, діяти продуктивно в усіх життєвих сферах.

Моніторингове дослідження дає можливість визначити стан навчальної підготовки кожного здобувача освіти. Спонукають вчителя до виконання функції, спямованої на виявлення динаміки розвитку учнів.

Моніторинговий супровід - головний компонент освітнього процесу. Вчителю зручно контролювати рівень знань, вмінь та навичок учнів. Педагог повинен працювати з дітьми, які мають різний рівень сприймання нової інформації, але до кожної дитини потрібен індивідуальний підхід. Результат навчання повен бути позитивним для самого здобувача освіти. Тільки вмотивований учень готовий сприймати світ таким, яким він є та буде жити серед звичайних людей з різними характерами і поглядами на життя.

Забезпечення якості освіти моніторинговий супровід освітнього процесу достатньо звичайного контролю. Освіта, як і будь-який процес або результат діяльності людини, має визначену якість. Найбільш точним у концептуальному розумінні якості освіти є характеристики освітнього процесу, що визначають послідовне та практично ефективне формування компетентності та професійної свідомості. Тут можна виділити три групи характеристик: якість потенціалу досягнення мети освіти, якість процесу формування професіоналізму та якість результату освіти. Кожна з цих характеристик вимагає окремого аналізу та вивчення можливості її виміру й оцінки, урахування у практиці організації навчального процесу.

За допомогою моніторингових досліджень можна відстежувати і своєчасно коригувати будь – який процес в освіті. Але при цьому слід пам’ятати, що тільки той учень, який чітко уявляє мету свого навчання, може бути вмотивований до свідомих дій, спрямованих на позитивну динаміку якісного зростання. Вчителі готові до змін.

Варто відмітити, що в сучасній український педагогічній науці недостатньо розроблені підходи до виявлення критеріїв якості шкільної освіти, механізмів моніторингу та процесів його використання.

Для забезпечення якості освіти моніторинговий супровід освітнього процесу достатньо звичайного контролю. Освіта, як і будь-який процес або результат діяльності людини, має визначену якість. Найбільш точним у концептуальному розумінні якості освіти є характеристики освітнього процесу, що визначають послідовне та практично ефективне формування компетентності та професійної свідомості. Тут можна виділити три групи характеристик: якість потенціалу досягнення мети освіти, якість процесу формування професіоналізму та якість результату освіти. Кожна з цих характеристик вимагає окремого аналізу та вивчення можливості її виміру й оцінки, урахування у практиці організації навчального процесу.

Освіта, як і будь-який процес або результат діяльності людини, має визначену якість. Найбільш точним у концептуальному розумінні якості освіти є характеристики освітнього процесу, що визначають послідовне та практично ефективне формування компетентності та професійної свідомості. Тут можна виділити три групи характеристик: якість потенціалу досягнення мети освіти, якість процесу формування професіоналізму та якість результату освіти. Кожна з цих характеристик вимагає окремого аналізу та вивчення можливості її виміру й оцінки, урахування у практиці організації навчального процесу. Для забезпечення якості освіти моніторинговий супровід освітнього процесу достатньо звичайного контролю.

Я думаю, вчителі мають бути готовими до змін. Як саме? Завдяки відповідності викладання певного предмету індивідуальним особливостям учнів та надання знань, які допоможуть їм практично використовувати їх відповідно до потреб сучасного світу. Труднощі виникають завжди, проте їх можна вирішити. Моніторинговий супровід дасть змогу побачити та зафіксувати нововведення, визначити їх ефективність або навпаки, побачити труднощі, які виникають, тому він необхідний.

У педагогічній практиці використовують окремі елементи моніторингу у формі контрольних робіт. Однак вони недостатньо ефективні, оскільки мають епізодичний характер, залишаючи без уваги сам процес навчання. При цьому рідко використовуються діагностичні методики, за допомогою яких можна виявити фактори, що впливають на успішність учнів.

Проблема здійснення моніторингу в освіті на сьогодні є надзвичайно актуальною, оскільки саме моніторингові дослідження дають можливість цілісно відстежити реальний стан освіти. Але важливим є не просто моніторинг освіти, а дослідження та прогнозування її поступового динамічного розвитку. Я вважаю, що моніторинговий підхід (як сукупність прийомів, засобів спостереження за процесом функціонування та розвитку з метою виявлення відповідності бажаному чи прогнозованому результату, а також фіксації визначених труднощів і відхилень у розвитку освітньої системи) дозволяє сформувати інформаційне підґрунтя.

Моніторинг в умовах НУШ надає змогу визначити якість навчальних досягнень учнів, встановити рівень соціалізації дітей, проаналізувати зв’язок між рівнем успішності учнів із соціальними умовами життя, моральними установками та запитами, результатом роботи вчителів. Тому розроблення критеріїв вивчення якості шкільної освіти повинно бути виваженим і доречним. Треба розуміти, яким має бути ідеальний результат.

Моніторінг є засобом вивчення якості освіти. Однак у сучасній українській педагогічний науці недостатньо розроблені підходи до виявлення критеріїв якості шкільної освіти, механізмів моніторингу та процесів його використання.

основним засобом вивчення якості шкільної освіти є моніторинг, система інструментарію якого здатна оцінити ефективність освітнього процесу та передбачити подальші кроки до її підвищення. Цедає можливість приймати відповідні управлінські рішення та прогнозувати навчально-виховні ситуації на наступний навчальний рік; оперативно втручатися і вносити відповідні корективи до педагогічного процесу; конкретно планувати роботу з відповідної проблеми з учителями та учнями; створювати умови для порівняння власної оцінки діяльності педагогічного колективу з незалежною оцінкою.

Моніторинг передує плануванню та прийняттю рішень. Він має комплексний, системний характер і створює умови для планування . Та перш за все треба розуміти, яким має бути результат освітнього процесу

Інструментальною основою втілення моніторингового супроводу є діяльність спрямована на отримання об’єктивної інформації про ключові компетентності, які поєднують навчальний, виховний і розвивальний потенціали освіти, визначають нову філософію освіти, яка ґрунтується на ідеях якості, результативності, особистісній зорієнтованості змісту і результатів, технологічно забезпечує реформування загальної середньої освіти.

Результати моніторингу дають змогу не тільки визначати якість навчальних досягнень учнів, а й встановлювати рівень соціалізації дітей, аналізувати зв’язок між рівнем успішності учнів із соціальними умовами життя, рівнем соцзахисту, моральними установками та запитами, результатом роботи вчителів.

Проблема здійснення моніторингу в освіті на сьогодні є надзвичайно актуальною, оскільки саме моніторингові дослідження дають можливість цілісно відстежити реальний стан освіти. Але важливим є не просто моніторинг освіти, а дослідження та прогнозування її поступового динамічного розвитку.

Думаю, що можемо просто зійти на звичайний контроль. Для дослідження тем через призму НУШ треба розуміти, якою має бути ідеальний результат, бо від нього ми створюватимемо рекомендації. Отже, щоб забезпечити моніторинговий супровід роботи закладу в НУШ, треба не тільки знати алгоритм проведення моніторингу, а й принципи НУШ, бачити, якою має бути робота і її результати.